Трипільське коло 2010: Вогонь

Говорячи про минулорічні літні вилазки за межі Києва не можна оминути, звісно ж, і традиційні українські етнічні фестивалі. Їх щороку проводиться декілька і не мені судити який з них кращий, який гірший. Особисто ми з друзями вже сприймаємо вже як традицію відвідини саме Трипільського Кола (бо воно найближче розташоване, а також там діє заборона на вживання алкоголю, що значно зменшує кількість потенційних неадекватів серед відвідувачів). Але одне я знаю точно: ви втратили неймовірно багато, якщо не побували хоч на одному з них. Фестиваль - це місце, де із найвіддаленіших закутків душі на волю пробивається поклик язичницьких предків. Це буяння радісних емоцій та яскравих фарб. Це місце, де можна спробувати себе в іншій ролі: гончаря чи, може, художника? Це місце збирає абсолютно різних за своїм родом занять та переконаннями людей і крутить їх у хороводі нескінченних танців. Це п [...]<�/a>