Бальне

Продовжуючи тему новорічних забавок, якими хочеться встигнути натішитись перед черговим скаженим роком, мну вирішив таки відвідати різдвяний бал "На краю світу" від "Кантабіле". Квитки на потяг та запрошення вже куплені, а вчора ходив на майстер-клас по танцях (треба ж хоч основні "па" та малюнки повивчати). Якось так незвично... Ніби і багато чого нового, а в той же час все до болю знайоме, неначе дежавю. Останній раз мну ходив на бальні та спортивні танці вже далеких 11 років тому - спогади настільки примарні, що здається наче це було в минулому житті. Напевно саме після 7-річного вишколу до мене прийшло розуміння що ж таке танець і мну всі ці 11 років не любив і не розумів нічних клубів, бо бальні танці - це геть інший рівень: тут принаймні є зміст та естетика. Так що, в принципі, на майстер-класі багато чого виходило на диво швидко [...]<�/a>

Льодовий сезон 2011 відкрито!

В рамках святкування нового року 2-го січня вибрались-таки на лід. Оскільки погода дозволяла, то звісно ж на Льодовий. Блін, наскільки ж там все-таки кращий лід порівняно з критими катками при торгівельно-розважальних центрах. Хоча навіть там о третій годині дня лід став сильно збитий. Людей після обіду набігло теж багато, але до такого ахтунгу як в Більшовику, як було коли ми ходили туди десь місяць тому, Льодовому ще дуже далеко. От... Відкатались майже 5 годин, вчора ноги помітно гуділи, хоча там не можна було з впевненістю сказати то крепатура чи все-таки синці :-D Так-так... Я таки тричі добряче полетів на лід під час викрутасів. Окрім власне катання мну також трохи пофотомисливствував за кумедними дворовими цуценятами та за маленькими хокеїстами, яких тренував дідусь. Росте зміна у київського "Сокола" :)

Далі трохи фоток (перепрошую за роздільну здатність - я їх на колінці корегую, а фул-сайз буде коли доберусь до Лайтрума):

Підсумки 2010, погляд на 2011

There's no better present than a future — Death (Hogfather by Terry Pratchett)

Закінчився рік 2010. Для мене він пройшов під знаком постійної нестачі часу, що помітно навіть зараз - я зазвичай стараюсь подібне писати ще в грудні, а не 2-го січня :) Скільки разів за рік я ловив себе на думці: "і чому в добі всього 24 години?" просто не злічити. Та незважаючи на це я все одно встиг досить багато, що надихає. Погано, що деякими речами довелось пожертвувати, але я сподіваюсь, що лише тимчасово і вже незабаром я все поверну на круги своя. Також це був рік переслідування двох зайців, коли я цілком очікувано не наздоганяв жодного. Що мені дуже приємно констатувати підбиваючи підсумки цього року - це те, що я нарешті вийшов на стежку, яку давно для себе обрав, але яка забулась і поросла чагарниками за минулі роки. Та все ж в цьому році я зробив по ній кілька хай поки що невпевнених, але кроків. Місцями менших, аніж � [...]