Квітневий Крим 2011, або три пори року за три дні

Сьогодні порадую вас свіженькими фото - всього тижневої давнини ;) Маленька розповідь про чотирьох збоченців, які поперлися до Криму посеред квітня якраз коли метеостанції не радили йти в гори лякаючи "штормовим попередженням", а свідки казали, що за тиждень до нашої вилазки в горах випав сніг. Насправді ж все було кльово: як і будь-який похід, цей був справжньою пригодою, а милування засніженими пейзажами змушувало забути про собачий холод. Але це лише в перший день - на третій було навпаки так спекотно, що ми встигли попалити обличчя на сонці. Єдине, що прикро - із-за того, що перший день не заладився весь план походу пішов шкереберть і ми так і не побували ані на Північній та Південній Демерджі, ані в Долині Привидів. Зате відвідали руїни фортеці Фуна. День 1. Зима. Перший день в Криму зустрів нас прохолодною мрякою. Вибравшись з тролейбусу на Ангарському перевалі всі почали кутатися у щось потепліше і я дуже пош [...]

Літній парк Олександрія

Сьогодні черговий пакунок світлин 2010-го року. На цей раз тема весела та яскрава - білоцерківський парк "Олександрія" влітку. Гадаю це гарне продовження вже опублікованих фотографій нашого гарнющого парку навесні та восени. Оскільки парк знаходиться на моїй малій батьківщині, то мну завжди виконує для своїх друзів роль гіда як по місту взагалі так і конкретно по парку. Ну, може поганенького, зате безкоштовного :D Інколи в парку я і сам можу трохи заблукати. Ну, в тому сенсі, що статуї левів, наприклад, мені ще жодного разу не вдалося знайти з першого разу. Зате завдяки цьому ми полазили по всяких хащах, куди рідко ступа нога відвідувачів. Заодно виявилося, що розпал літа - чудова пора для відвідин парку, бо там в цей час чомусь дуже мало людей і мені чи не вперше вдалося сфотографувати "Китайський місточок" та комплекс "Руїни" здалек [...]

Прип'ять: місто без майбутнього

Продовжую викладати фотки з 2010-го. Маленька ремарка: я їх викладаю не в хронологічному порядку, а як заманеться, причому стараюсь скоріше викладати такі фотки, де я можу щось розповісти. Сьогодні трошки про сумне (і певною мірою злободенне). Минулого літа ми із співробітниками ризикнули-таки поїхати до зони відчуження. Все-таки про неї знає весь світ, а географічно до неї рукою подати. Як відомо потрапити туди можна лише за дозволом, а тому доводиться брати екскурсії, які здебільшого розраховані на іноземців і вельми недешеві. Але цікавість взяла своє. За час екскурсії ми побували у містах Чорнобиль та Прип'ять, а також на оглядовій майданчик 4-го енергоблоку ЧАЕС. Першим пунктом був Чорнобиль. До речі, незважаючи на назву він розташований досить далеко від власне електростанції, а електростанція просто названа в честь районного центру, а не найближчого міста, яким була Прип'ять. Це єдине місто в 30-кілометровій зоні, яке можна назват [...]

Трипільське коло 2010: Вогонь

Говорячи про минулорічні літні вилазки за межі Києва не можна оминути, звісно ж, і традиційні українські етнічні фестивалі. Їх щороку проводиться декілька і не мені судити який з них кращий, який гірший. Особисто ми з друзями вже сприймаємо вже як традицію відвідини саме Трипільського Кола (бо воно найближче розташоване, а також там діє заборона на вживання алкоголю, що значно зменшує кількість потенційних неадекватів серед відвідувачів). Але одне я знаю точно: ви втратили неймовірно багато, якщо не побували хоч на одному з них. Фестиваль - це місце, де із найвіддаленіших закутків душі на волю пробивається поклик язичницьких предків. Це буяння радісних емоцій та яскравих фарб. Це місце, де можна спробувати себе в іншій ролі: гончаря чи, може, художника? Це місце збирає абсолютно різних за своїм родом занять та переконаннями людей і крутить їх у хороводі нескінченних танців. Це п [...]<�/a>

Фотозвіт: травневий похід в Крим 2010

У світлі того, що наступний місяць (а може і весь рік, чого дуже і дуже хотілося б) обіцяє бути багатим на подорожі, а відповідно і на фотографії вирішив зібратись духом та перебрати-повикладати фотки з минулорічних подорожей та походів. Так що начувайтесь :P Першим в списку викладеного буде наш травневий похід Крим. Компанія чотирьох лосів (Веселий роджер, Фер, По та мну) завантажена тушонкою по самі помідори тоді намахала нефігову купу кілометрів (це навіть якщо не рахувати підйомів на Мангуп, вершину Великого каньйону та Ялтинську яйлу). Благо, на диво цього разу ми не йшли "коротким шляхом" і тому майже не блукали. Причому мало того: Фер ще завантажив геокешінгову мапу в GPS, тому ми ще встигали шукати "нички" зі скарбами (мну таким чином виміняв непотрібний мені пластиковий ніж зі столового набору на ще більш непотрібний кубик-рубик, але на згадку - чудово). Особливо сподобалось шукати [...]