Карпати 2010: Свидовець, Петрос та Говерла

В неділю мну повернувся із чергового походу. Цього року в мене їх вже було два, сподіваюсь традиція продовжиться і в наступному :) Так як Чорногірський хребет ми вже пройшли в 2007-му, то цього разу для подорожі був вибраний Свидовецький. Гори там низькіші і не такі колоритні, але які ж там озера... ^_^ Цього разу з різних причин йшли з провідником. Окрім того, що він чудово знав ті місця і ми завжди знали куди йти, з нас було знято відповідальність за наповнення харчами і коли ми перепаковували рюкзаки були приємно здивовані тим, що вага рюкзаків навіть після перепакування майже не збільшилась. Крім того ми дізнались, що життя в походах без тушонки і консервів таки є! Коротше кажучи, з точки зору досвіду на майбутнє це було дуже добре. Завдяки тому, що рюкзаки були набагато легші аніж зазвичай, ми в перший же день (як і усі наступні) показали які ми сайгаки значно випередивши запланований час. Завдяки цьому у нас було набагато більше часу на привалах (наприклад, на озерах ми могли вдосталь накупатися, а проходячи полонини - постійно закупати свіжого молочка), а також на фотки. Наша швидкість � [...]<�/a>

Кінне

І ще трохи похвастаюсь раз уже руки і до блогу дійшли... :) Я ж тут час від часу коли є можливість на вихідних ходжу на заняття по верховій їзді, задоволений як слон. Промчатись галопом верхи на живій істоті, зі своїм характером та поведінкою - це щось фантастичне. На останньому тренуванні пару тижнів тому мій інструктор навіть пофоткав мну, так що ось пруфпіки. Конячку, до речі, звуть Корнет. Він дуже компанійський, не любить їздити сам або спередуи колонни, тому у нас з ним спочатку виникали непорозуміння - він мене не слухався, але коли по дорозі з'явились його чотириногі дружбани, то став слухнянішим. Хоч і не завжди: на першому пробігу галопом при моїй спробі скинути швидкість - він мабуть помітивши мою тимчасову слабкість зробив все навпаки, став ще більше розганятись, але мну втримався та насолоджувався скаженою (принаймні як для мене на той момент) швидкістю з якою він мене ніс. Під катом ще кілька...

Землянин чи інопланетянин?

Кинули мене в мене тут нещодавно лінкою на одну вельми цікаву штуку. Ця штука - відетренинг "Харизма лідера у бізнесі. Імідж та містика, психологія та влада» товариша Гандапаса (я так зрозумів, що він досить популярний автор курсів та посібників у цій сфері). Але цікавість його не у власне тематиці та її розкритті. Насправді подача матеріалу місцями йде в дещо специфічній манері: мені особисто чомусь було схоже на різні на псевдонаукові передачі, що трохи дратувало. А оскільки мені про подібний тренінг ще ранувато думати, то хотів уже кинути перегляд як дійшов до частини, де вже просто прикипів до екрану. Мій світогляд багато чого запозичив із ніцшеанства та ЛаВеївського сатанізму, а тут у відику Гандапас починає виписувати в дві колонки характерні риси "землян" та "іншопланетян" проводячи паралель із "Трудно быть богом" Стругацьких � [...]<�/a>